Майстер-клас від переможців: тенденції, тренди, знахідки
Фінішував популярний загальноукраїнський конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 року, а отже, банк інновацій при Міністерстві розвитку громад та територій поповнився черговими цікавими надходженнями, якими, відповідно до універсальної методики Департаменту демократичного врядування Ради Європи, у відкритому режимі може скористатися кожен.
З-поміж нинішніх лідерів, певна річ, чимало вже відомих новаторів місцевого самоврядування зі своїми новими напрацюваннями. Водночас дипломами різного ґатунку відзначені і практики, автори яких уперше «помірялися силами» в суперництві за перемогу в одній із трьох тем, запропонованих організаторами конкурсу. Тобто вочевидь інтерес до нього навіть з огляду на суворі карантинні обмеження, пов’язані з пандемією, не згасає.
Імена переможців та назви їхніх практик вже оприлюднені, зокрема на сайтах Мінрегіону та Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні». Там можна також ознайомитися з авторськими презентаціями інновацій, які вже працюють, приносять користь жителям своїх громад.
«Державі важливо, щоб про результати «Кращих практик», досягнення, про які в них йдеться, прізвища ініціативних очільників цих органів місцевого самоврядування знав якомога ширший загал, їхній досвід вивчали і наслідували інші громади», – зазначив під час презентації підсумків конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування-2020» заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода. - Гадаю, таке суперництво інновацій завжди буде актуальним, бо кожен рік народжує нові виклики та завдання для місцевої влади і кожна громада шукає найефективніші шляхи розв’язання таких проблем».
Отож з допомогою консультанта Ради Європи, члена конкурсної комісії Олега Ватаманюка спробуємо окреслити тренди, тенденції та «родзинки» цьогорічних дипломантів у першій темі конкурсу – «Влада та громада: інформування, діалог, участь».
Завтра вже сьогодні
Віднедавна вітчизняна місцева влада розпочала активно змінювати вектори своєї уваги, фокусуючи її на активному залученні молоді до суспільних процесів у громадах. І це не випадковість, а загальноєвропейська тенденція, про яку, до речі, йшлося на всесвітньому форумі демократії в Кракові минулого року.
Нині вже мало хто пам’ятає одного з очільників столичної громади, перемогти якому на виборах свого часу допомогли «київські бабусі», тобто електорат літнього віку. Однак кошти в бюджеті на популістські соціальні прожекти швидко закінчилися, а обіцяні робочі місця для молоді, яка б могла працювати і наповнювати міську скарбницю, так і не з’явилися…
Натомість попередній селищний голова маленького Немішаєвого (згадане селище – переможець «Кращих практик» 2019), розташованого поблизу столиці, відразу після свого обрання прийшов до старшокласників місцевої школи і запросив шкільний парламент до співкерівництва громадою, вислухав і зібрав пропозиції підлітків і пояснив колегам-депутатам, чому рада має підтримати школярів.
Цьогорічна конкурсна практика «Шкільний громадський бюджет Полтавської області» (диплом ІІІ ступеня) можливо трохи співзвучна з вище згаданою ідеєю, проте масштаби її значно солідніші, бо йдеться про великий економічно потужний регіон, обласна рада якого уперше в своїй практиці залучила до реалізації проєкту старшокласників 122 сільські і міські школи.
Розповідає консультант з «Кращих практик» Олег Ватаманюк: «Фішка згаданої практики у слові «шкільний». Сутність новації полтавчан полягає в тому, що учні закладів середньої освіти області віком від 14 до 18 років власними силами створюють проєкти, шляхом голосування самі визначають, які з них варто реалізувати. Такі ініціативи реалізуються за підтримки обласного та місцевих бюджетів на умовах співфінансування 50х50 у наступному бюджетному році».
Важливо, що організатори провели низку виїзних семінарів для школярів, які зголосилися брати участь у цій роботі, навчали учасників як правильно писати проєкти, консультували старшокласників з організаційних і фінансових питань. 160 проєктів вже відібрано, поінформували в облраді, триває робота з налагодження онлайн-голосування за них.
Що ж запропонували старшокласники Полтавщини, на які справи попросили гроші з бюджету області? На їхню думку, нова українська школа – це не лише сучасне обладнання, нові програми і підручники. Підлітки воліли б мати безпечні і комфортні умови навчання, впорядковану шкільну територію, сучасний дизайн у шкільних приміщеннях, якісну питну воду, відеоспостереження, велопарковки. Певна річ, діти мріють також про зручні спортивні майданчики для занять волейболом, баскетболом, тенісом тощо.
Іншим шляхом пішла Вінницька міська рада (диплом І ступеня), залучивши учнів міських шкіл до розв’язання проблем в конкретній сфері – екології.
Говорить Олег Ватаманюк: «Знаменно, що драйвером практики «Партисипація молоді для вирішення екологічних викликів» став міський відділ освіти. Під час верифікації згаданої заявки, його фахівці продемонстрували управлінський менеджмент європейського штибу. Співрозмовники достеменно зналися на всіх проєктах, поданих старшокласниками різних шкіл, були обізнані із складними і простими рішеннями проблем».
Очевидна і результативність практики: 9 проєктів вже реалізовано минулого року. Зокрема відбувся міський екологічний форум, учасники якого обговорили місце екології в концепції інтегрованого розвитку Вінниці до 2030-го року. Юні проєктанти створили екоосередок «зелений клас», спортивну залу облаштували велотренажерами, які виробляють електричну енергію. Молодь через свої проєкти привернула увагу городян до проблем переробки сміття та збереження довкілля.
Цього року відбувся ІІ етап конкурсу учнівських екологічних ініціатив, на який юні вінничани подали 15 великих (до 50 тис грн.) та чотири малих (до 20 тис грн.) проекти, які втілюють у життя.
Отже, маємо підстави говорити, що політика партисипації молоді, яку здійснюють переможці конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», хоча і реалізується нині, проте спрямована на майбутнє. Тому, на нашу думку, вона варта пильної уваги та поцінування вітчизняного самоврядного загалу.
«Родзинки» від Новопскова
Виразною особливістю цьогорічних практик-переможниць також є демонстрація сталих результатів у розвитку громад. Досягти їх допомагає стратегічне планування, якому Рада Європи навчає вітчизняний самоврядний актив під час тренінгів «Академії лідерства». Це надто важливо, бо децентралізація і реформа місцевого самоврядування передбачають довгострокові процеси докорінного реформування організації місцевої влади в Україні.
«Показова щодо цього практика «Створення умов для активізації та згуртування жителів Новопсковської ОТГ задля подальшого розвитку їхнього населеного пункту», – каже Олег Ватаманюк. – Спершу до суспільної активності тут «підтягнули» підлітків, студентську молодь, які і стали своєрідним локомотивом до згуртування нової спільноти.
Затим «покликали до гостини» літніх односельчан, приділили їм частку уваги і зацікавленості місцевої влади.
Цього разу у фокусі уваги команди управлінців, яку очолює невтомний Вадим Гаєв, стали земляки працездатного віку – батьки підлітків і діти тамтешніх пенсіонерів. Тобто та категорія населення, яка сплачує податки, займається бізнесом, працює на підприємствах і водночас виховує дітей в своїх сім’ях».
Віднедавна саме 30-40-річні жінки і чоловіки, сім’ї, де підростають школярі, стали активніше брати участь в спільних ініціативах. Таких, приміром, як встановлення екрану, на якому постійно транслюються місцеві новини. З’явився він у парку «Айдар», де зазвичай відпочивають новопсковці. Місцева молодь перетворює «сірі зони» селища в яскраві артоб’єкти: нещодавно тут відремонтували і розфарбували сходи до річки, упорядкували веломайдан.
Чудовий квітник з різнокольорових ірисів виріс уздовж тротуару на одній з вулиць селища. Причім молодій жінці, яка подарувала громаді це диво, доглядати за квітами із задоволенням допомагають старенькі сусіди. Жителі селища різного віку (до речі, це Луганщина, крайній схід нашої країни!) беруть активну участь у етнофестивалі «Талант – колиска UA». Має рацію пан Вадим, коли називає такі ініціативи своїх земляків, які підтримує місцева влада, «формуванням локальної ідентичності».
Управлінці Новопсковської ОТГ постійно спілкуються із своїми земляками через соціальні мережі, видання інформаційних бюлетенів «Бюджет громади», періодично тут проводять опитування з різних питань місцевого життя. Результат говорить сам за себе: сьогодні вже кожен третій житель Новопсковської громади добре поінформований про місцеві справи.
Трояндам Доброслава – квітувати!
Принагідно згадаємо «Ярмарок молодіжних проєктів як яскравий приклад ефективної співпраці влади, громади і бізнесу». Цю практику придумала і реалізувала згуртована команда управлінців Доброславської селищної ради Лиманського району Одещини. Бо як небезпідставно зауважує селищна голова Людмила Прокопечко: «Участь у конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» – це чудова можливість заявити про себе і бути почутим».
Ще не так давно це південне селище, розташоване поруч із Одесою, «прикрашали» хіба що величезні купи сміття. Тепер, завдяки об’єднанню зусиль місцевої влади і тутешніх жителів, Доброслав перетворився на територію ошатних скверів, парків, квітників, симпатичних артоб’єктів.
Цього разу (маємо на увазі нову практику Доброславської селищної ради, відзначену дипломом ІІ ступеня) управлінці, громада та місцевий бізнес започаткували конкурс молодіжних проєктів «Небайдужі», мета якого активізувати молодих добославців до суспільно-корисної роботи, волонтерства.
Так-от, ці «небайдужі» через бюджет участі вже реалізували низку корисних для їхньої спільноти ідей. З їхньої легкої руки в селищі додалося ще кілька квітників та газонів, і створено спортивний майданчик для гри в пейнтбол. Тут налагодили випуск сувенірів, відкрили літній кінотеатр під відкритим небом, місцеві таланти розмалювали приміщення дитячої установи, а любителі співу взялися за організацію власного молодіжного вокального ансамблю.
Певна річ, в сільській місцевості важче «запалити» людей на добрі громадівські справи. Та приклад Баранинської сільської ради ОТГ Ужгородського району Закарпаття, яка відзначилася своєю практикою «Конкурс соціальних ініціатив» (диплом ІІ ступеня), спростовує це твердження.
Раніше в цьому закарпатському селі, як мовиться, «оком зачепитися було ні за що». Тому й подорожні, туристи швидко проїжджали мимо нього, та й місцеві селяни нечасто виходили зі свого обійстя на непривітні, захаращені сміттям вулиці.
Очільники громади, скориставшись європейським досвідом, впровадили в себе інновації в рамках публічно-приватного партнерства та самореалізації. Зокрема тут скористалися ефективними інструментами взаємодії комунікації та зворотного зв’язку через реалізацію проєктів активних громадян. Спершу провели навчання, оголосили конкурс та відібрали кращі ідеї через вебсайт громади. Сім з них вже реалізовані – «Ставок під горбом», «Територія дитячих мрій», «Туристичні стежки об’єднують громаду», «Молодіжний хаб» тощо.
Насамкінець
«Однією з найбільших переваг децентралізації є те, що місцева влада має більший потенціал, ніж центральний уряд експериментувати, запроваджувати інновації та знаходити нові ефективні рішення як нових, так і старих проблем». Ці мудрі слова належать Даніелю Попеску, очільнику Департаменту доброго врядування Ради Європи, який доклав чимало зусиль для запровадження на українських теренах європейських стандартів місцевої демократії.
Гадаємо, наведені вище приклади красномовно переконують, що вітчизняній децентралізації немає альтернативи.
Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»
