Головне територіальне управління юстиції у Львівській області
ВАЖЛИВІ ОЗНАКИ БУЛІНГУ ТА АЛГОРИТМ ДІЙ ПРИ ВИЯВЛЕННІ ТАКОГО ЯВИЩА
Начальник Головного територіального управління юстиції у Львівській області Микола Станіщук нагадує про типові ознаки боулінгу та куди звертатись у випадку цькування.
Отже, типовими ознаками булінгу є:
- систематичність (повторюваність);
- наявність сторін: кривдник, потерпілий, спостерігачі (за наявності);
- дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
ВАЖЛИВО: КУДИ ЗВЕРТАТИСЬ ОСОБІ У ВИПАДКУ БУЛІНГУ:
- в поліцію із заявою про вчинення правопорушення;
- до керівника закладу освіти або вчителя;
- до батьків або дорослих, яким довіряєш;
- до шкільного психолога;
- на Національну дитячу «гарячу» лінію 116 111 (для надання консультації);
- до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Якою може бути порада батькам: стати для своєї дитини дорослим, якому дитина може довіряти.
ПАМ`ЯТКА:
– треба батькам вчити дітей емоцій щастя та радості;
– в розмові з дитиною говорити про те, що засмучуватися – нормально, але допускати біль від інших – не можна;
– говорити з дитиною про те, що вона відчуває; реагувати на емоційні стани дитини, намагатися зрозуміти причину через гру чи інші види спілкування;
– бути в контакті з вчителем, в т.ч. через дитину, адже вона теж має вибудовувати контакт з вчителем як відповідальним безпечним дорослим у школі.
Криміналізація домашнього насильства: що варто знати
Зі слів очільника львівської юстиції Миколи Станіщука, ще досі побиття чоловіком дружини чи приниження будь-кого з членів сім`ї вважалось таким, що не варто виносити на загал.
Все змінилось від 11 січня цього року, коли в Україні набули чинності зміни до Кримінального кодексу, що визнають системне насильство в сім'ї злочином.
ВАЖЛИВО: вже рік діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким розширено коло осіб та визначено 16 категорій людей, щодо яких може чинитися таке насильство.
Станом на сьогодні, це не лише дружина, дитина, чоловік, а й колишнє подружжя, люди, які мають спільну дитину чи живуть у громадянському шлюбі, наречені, вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка) тощо.
ПАМ`ЯТКА: дитина, яка стала свідком насильства в своїй родині, також визнається його жертвою і має право на всі відповідні соціальні, медичні, психологічні й правові послуги.
Отже, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи,
- карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років
ВАЖЛИВО: кримінальний кодекс доповнено обмежувальними заходами, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство.
В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
ВАЖЛИВО: обмежувальні заходи застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку.
Висновок із усього вище сказаного: жертви домашнього насильства отримали більше захисту.
