Хто і чому незадоволений формуванням нових районів

Заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода у статті для видання «Дзеркало тижня» розповів, хто і чому не хоче реформування районного рівня.

«Не буває реформ, яким не чинять опір. Всі масштабні зміни в державному будівництві спрямовані на трансформацію неефективних владних систем з великою кількістю чиновників, які зрослися з цією системою, яким там достатньо комфортно, і точка зору чи позиція деяких інколи не виходить за межі власного робочого крісла. Сьогодні цей опір достатньо помітний не тільки збоку частини райрад, хоч і замаскований, але і від частини райдержадміністрацій, представників інших органів влади районного рівня і окремих громад: влаштовують гучний лемент і «оплакують» ліквідацію «своїх» районів чи боряться за право бути райцентром», - написав В’ячеслав Негода.

За його словами, серед «захисників» нинішніх районів є частина місцевих політиків і партій, які розпочали виборчий марафон на місцеві вибори. «Пропонувати ідеї розвитку – надважка тема, а от захищати район та ще й із 100-літньою історією – подається таким собі місцевим патріотизмом», - зазначає заступник Міністра.

На його думку, в кожного «захисника районів» свої інтереси, але всі вони позиціонують себе, як захисники інтересів жителів району, які будуть «потерпати», якщо райцентр опиниться в іншому місці, а не в них. «Насправді ніякої трагедії не буде. Нові райони утворюються для організації системи виконавчої влади, а це - місцеві адміністрації, поліція, фіскальні органи, держзем, держстат та ін., а також прокуратури, судів. Невдячна справа пояснювати таким опонентам чи «диванним експертам», що жителі району мешкають не в районах, а в селах, селищах, містах і майже всі (!) адміністративні та комунальні послуги повинні і будуть надаватися в громадах, в т.ч. ЦНАПах. Для них це не аргумент. Їм потрібен свій район», - написав В’ячеслав Негода.

В’ячеслав Негода також не погодився з думкою про недостатню інформаційно-роз’яснювальну роботу в ході моделювання нових районів.

«Про те, що буде змінюватися територіальний устрій на субрегіональному рівні було відомо упродовж багатьох років. І про умовну цифру 100 районів чули всі. Перші результати моделювання районів були проведені більше десяти років тому. В минулому і в цьому році проведено чимало зустрічей на регіональних та центральному рівнях, на яких обговорювалися концептуальні підходи, методичні рекомендації та різні варіанти нового районування. Десятки публікацій, виступів в ЗМІ. Основні пропозиції для громадського обговорення були розміщені на сайті Децентралізація. Отже, процес був тривалим і достатньо відкритим», - вважає заступник Міністра.

Він також зазначив, що під час формування проектів нових районів думка органів місцевого самоврядування враховувалася, але не була вирішальною.

«Розроблення проектів рішень щодо районів, їх узгодження відбувалося не лише з участю обласних адміністрацій, але й із залученням всеукраїнських асоціацій, обласних і багатьох районних рад, міських голів. Так, їх думка важлива, але не може бути вирішальною хоч би з огляду на те, що навіть в асоціацій були і є діаметрально протилежні позиції», - написав В’ячеслав Негода.

Заступник Міністра нагадав, що у зарубіжній практиці немає прикладів, щоб державна виконавча влада була наділена обов’язком погоджувати свою територіальну організацію з органами місцевого самоврядування. «Бо це питання виключно виконавчої влади, а не сфера компетенції місцевого самоврядування. Підтримуючи принцип невтручання органів виконавчої влади в поточну діяльність органів місцевого самоврядування, в затвердження ними внутрішньої структури, місцевих бюджетів, стратегій розвитку, необхідно також утримуватися від нелогічного бажання представників окремих органів місцевого самоврядування диктувати виконавчій владі, як вона має організувати діяльність своїх територіальних органів і в межах яких районів», - написав В’ячеслав Негода.

Він наголосив, що територіальний поділ держави на нові райони відбувається під нову, більш ефективну систему виконавчої влади, а не для організації місцевого самоврядування, яке має розвиватися в громадах.