Чому не можна залишати чинний районний поділ: цифри

Доки у парламентському Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування продовжують ламати списи об питання нового районування, ми порахували, скільки старих районів будуть точно неефективними, якщо вибори пройдуть на новій територіальній основі громаді але зі старим районуванням.

Якщо зіставити дані розпоряджень Уряду про створення 1470 громад з чинним районним поділом, то виходять такі цифри:

• у 76 районах на всій території утворена одна громада;
• у 27 районах на більшості території буде одна громада, а частина територій буде в громадах інших районів.

Навіщо у цих 103 районах будуть райради і РДА, і за що вони житимуть – невідомо. Але у випадку неприйняття постанови про утворення та ліквідацію районів (№ 3650), усе до того йде.

• У 116 районах буде лише по дві територіальні громади. Чи потрібна тут районна рада, щоб представляти спільні інтереси громад? Чи потрібна ціла РДА, чим вона займатиметься? Відповідь теж очевидна…

Отже, що маємо в підсумку – 229 районів, а це 44 % від їхньої загальної кількості (нагадаємо, в Україні зараз 490 районів) після місцевих виборів просто не матимуть чим зайнятися, а отже і не матимуть за що жити. Та й інші райони, де 3-4 громади теж особливо завантаженими не будуть. Але, якщо нові райони не будуть створені, ми, як і раніше, обиратимемо до старих районів районну раду, держава призначатиме туди адміністрацію, і всі разом ці неефективні структури ми фінансуватимемо.

Тобто цифри, факти і елементарна логіка говорять про те, що потрібні нові райони. Але цього замало, щоб прийняти постанову про утворення та ліквідацію районів (№ 3650). Тут потрібна ще й державницька позиція парламентарів, бо у цьому питанні забагато маніпуляцій, політики, лобізму і меркантильних інтересів.

Яку позицію займуть народні депутати, дізнаємося вже до кінця цього тижня.